Мала академія наук є добровільним творчим об’єднанням учнівської молоді, що має на меті їхній інтелектуальний і духовний розвиток.
Завдання МАН:
- створення умов для творчої діяльності учнів;
- сприяння додатковій освіти;
- виявлення, розвиток і підтримка юних талантів;
- пропагування наукових досліджень учнівської молоді.
МАН створюється на базі шкільних і позашкільних навчально-виховних установ та інших закладів освіти як їхні структурні одиниці чи як секції, гуртки, клуби.
Навчальний процес у МАН здійснюється відповідно до навчального плану і програм, що розробляються науковим керівником і затверджуються керівництвом відповідного навчального закладу (центру). Програма і план передбачають:
- проведення загально розвиваючих занять;
- надання додаткової освіти в різних галузях науки;
- колективну й індивідуальну роботу з обдарованими дітьми;
Ман складається зі слухачів, кандидатів і дійсних членів.
Слухачі: учні 8-11 класів шкіл, учні ПТУ, що виявляють цікавість до наукової діяльності, бажають одержати додаткові знання в окремих галузях науки і беруть участь у роботі секції чи гуртка.
Кандидат у члени МАН: учні гуртків, секцій, що виявляють здібності при поглибленому навчанні наукових дисциплін поза шкільною програмою; схильні до проведення наукових досліджень, технічної творчості; виступають на конференціях, виставках; є призерами олімпіад. Кандидат затверджується президією територіального відділення МАН за пропозицією наукових товариств, секцій, гуртків.
Дійсний член МАН: кандидат, що має самостійні наукові праці і навчається в наукових гуртках і секціях не менше 2-х років.
Зарахування учнів до МАН відбувається на основі письмової заяви.
- постійно удосконалює свої знання;
- брати активну участь у роботі секції чи гуртка;
- набувати навичок науково-дослідної роботи;
- допомагати колективу при проведенні конкурсів знавців, олімпіад, виставок, наукових конференцій.
- брати участь у міських, обласних, всеукраїнських, міжнародних науково-практичних конкурсах, турнірах, олімпіадах;
- призери цих змагань мають пільги при вступі до вищих навчальних закладів;
- можуть звільнятися від занять у науково-виробничих комбінатах і від шкільної виробничої практики, заміняючи її на роботу в лабораторіях та участь у наукових експедиціях, спеціалізованих таборах.
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ ЧЛЕНІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
1. Мета та завдання
Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнівської молоді – членів Дніпропетровського відділення Малої академії наук України проводиться з метою якісного оновлення змісту, форм і методів позашкільної освіти, пошуку та створення умов для підтримки талановитої молоді, формування наукової зміни, задоволення потреб дітей та підлітків у професійному та суспільному самовизначенні.
Він є складовою частиною Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких, творчих та конструкторських робіт членів МАН України.
І етап його проводиться безпосередньо у наукових товариствах на місцях до 15 січня поточного року.
ІІ етап проводиться обласним відділенням Малої академії наук України до 25 лютого поточного року.
2. Учасники конкурсу
У конкурсі можуть брати участь учні 9-11 класів загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів (відповідного віку) – члени Малої академії наук України.
До участі у І етапі допускаються кандидати та дійсні члени Малої академії наук. До участі у ІІ етапі допускаються кандидати та дійсні члени Малої академії наук – переможці першого етапу.
3. Документація
Відповідно до профілю організаторам конкурсу до 05 лютого поточного року надсилаються:
попередні заявки на участь у конкурсі (згідно з додатком 1);
наукові роботи та їх тези;
паспорти експонатів за їх наявністю (згідно з додатком 2);
рецензії фахівців відповідних галузей.
4. Програма роботи кожної секції передбачає:
1. Конкурс науково-дослідницьких робіт.
2. Виконання контрольних завдань з базових дисциплін.
3. Захист науково-дослідницьких робіт.
5. Умови проведення та визначення результатів
Конкурс науково-дослідницьких робіт проводиться попередньо, заочно, відповідно до надісланих матеріалів.
Оцінюється:
| - складність, науковість, повнота розкриття теми - аргументованість висновків - актуальність та елемент творчості - стиль, грамотність - якість оформлення | 9 балів 3 бали 6 балів 2 бали 2 бали |
Сумарна оцінка 22 бали
Роботи, що надійшли після встановленого терміну подання, у цьому конкурсі участь не беруть і журі не оцінюються. Захист науково-дослідницьких робіт проходить окремо в кожній секції. Члени секції можуть бути присутніми як опоненти. На захист дається 10 хвилин.
Оцінюється:
| - аргументоване доведення проблеми - чіткість, логічність, лаконічність викладення матеріалу - повнота, вичерпність відповідей - культура мовлення - доцільність, якість, вміння використання наочних матеріалів - активна кваліфікована участь у веденні дискусій | 14 балів 8 балів 8 балів 3 бали 3 бали 3 бали |
Сумарна оцінка 39 балів
Виконання контрольних завдань з базових дисциплін здійснюється протягом трьох годин.
1-й рівень – 3 завдання – максимальна кількість балів 6
2-й рівень – 3 завдання – максимальна кількість балів 12
3-й рівень – 3 завдання – максимальна кількість балів 21
Сумарна оцінка 39 балів
Максимальна сумарна оцінка за участь у всіх розділах конкурсу-захисту становить 100 балів.
Оцінка виставляється та оголошується кожному учаснику після закінчення захисту.
Керівники команди можуть бути присутні як гості, без права втручання.
Вітаємо ученицю 11-А класу Пермякову Ірину та її наукового керівник Тихтило Ольгу Юріївну з перемогою в конкурсі-захисті наукових робіт учнів-членів МАН в секції "Валеологія" відділення "Біологія. Хімія"
Конкурсна робота випускника МАН – це кваліфікаційна робота, яка являє собою самостійне (виконане під керівництвом фахівця) наукове дослідження, в якому учень має показати:
- загально-біологічну ерудицію;
- знання предмету, досліджень;
- вміння одержувати інформацію за допомогою наукових методів;
- вміння працювати з науковою літературою;
- загальну грамотність та мовну культуру;
- знайомство з правилами оформлення рукописів.
Зауважте на тому, що тема науково-дослідницької роботи повинна бути:
- актуальною як з практичної, так і теоретичної точок зору;
- посильною для виконання за період 2-3-х річної роботи в МАН;
- перспективною для подальшого продовження роботи в цьому напрямку у студентському науковому товаристві;
- достатньо забезпеченою відповідним первинним матеріалом;
- безумовно, цікавою для дослідника, що стимулює пошукову ініціативу.
Намітьте план та етапи основних заходів подальшої роботи над темою. Для їх реалізації передбачте:
- обгунтування теми, вибір об’єкту, визначення мети дослідження;
- обір та аналіз наукової літератури з обраної теми, розробка гіпотези;
- складання плану та структури роботи;
- розробка програми і методики дослідження;
- творення своєї картотеки, проведення науково-дослідницького експерименту в лабораторіях, пошукових експедиціях тощо;
- використання інформації міжнародної мережі Internet та ін.;
- проведення дослідження та узагальнення його результатів, висновки;
- оформлення науково-дослідницької роботи;
- рецензування роботи, захист одержаних результатів.
Під час написання роботи слід дотримуватися чіткості викладу, систематичності й послідовності подачі матеріалу. Текст повинен поділятися на абзаци за змістом. Варто уникати повторень, не допускати переходу до формулювання нової думки, поки не завершено викладення попередньої. Писати необхідно короткими та ясними реченнями, уникаючи тавтології, частого повторення тих самих речень, сполучення в одній фразі декількох свистячих і шиплячих букв.
Виклад повинен бути неупередженим. Бажано робити менше посилань на себе, а якщо робити, то в третій особі: «автор вважає», «на нашу думку» і т.д.
Рукопис не слід перевантажувати цифровим та ілюстративним матеріалом, але не можна й зовсім відмовлятися від нього. Відповідно до вимог, на одному листі рекомендується розміщати не більше 5-8 ілюстрацій у науковій літературі, 5-12 у навчальній і науково-популярній літературі. Допоміжний матеріал виноситься в додатки.
1. Загальні положення
1.1. Назва наукової роботи повинна бути лаконічною, короткою. Відповідати суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження та його завершеність. У назві не слід використовувати ускладнену термінологію.
1.2. При оформленні результатів наукової роботи (звіту) необхідно посилатися на авторів та джерела, з яких використано окремий матеріал. У випадках використання запозичених матеріалів з наукових праць, досліджень без посилання на їх авторів науково-дослідницька робота знімається х конкурсу-захисту незалежно від стану проходження.
1.3. Зміст наукової роботи необхідно викладати стисло, аргументовано, уникати бездоказових тверджень.
1.4. Роботу подають на Всеукраїнський конкурс наукових робіт членів МАН України (І-ІІІ етапи) у вигляді спеціально-підготовленого рукопису у твердому переплетенні.
2. Структура наукової роботи
Структура наукової праці повинна бути чіткою і мати такі розділи:
І. Вступ
1. Загальна характеристика
1.1. Актуальність теми.
1.2. Мета і завдання дослідження.
1.3. Наукова новизна роботи.
1.4. Практичне значення роботи.
1.5. Апробація роботи.
1.6. Положення, винесені на захист.
1.7. Структура й обсяг роботи.
ІІ. Огляд літератури
Огляд літератури варто оформляти після того, як література вивчена й ретельно законспектована. Після цитати потрібно вказати в дужках прізвище автора і рік видання цитованого джерела.
ІІІ. Об’єкти і методи дослідження
У цьому розділі (якщо об’єктом дослідження були рослини) необхідно дати еколого –біоморфологічну характеристику рослин (сорт), а для домашніх тварин – породу.
Методику дослідів слід описувати чітко, без зайвих подробиць, у дужках указувати прізвище авторів методу. Математичну обробку результатів проводити відповідно до методики Доспєхова (1985 р.)
ІV. Результати дослідження та їхнє обговорення
Результати експериментальної роботи можна оформляти у вигляді таблиць, рисунків, карт, схем. Після кожної схеми і таблиці повинне йти словесне пояснення результатів дослідження.
V. Висновки
Висновки – це чітко сформульовані основні положення, що були отримані в результаті виконання експерименту.
VІ. Література
Список використаної літератури необхідно складати за абеткою відповідно до ДЕСТу.
VІІ. Додатки
Графіки, схеми, діаграми, малюнки, фотографії, що не ввійшли до 4 розділу. Наукова праця друкується на папері стандартного формату (А4). Верхнє поле – 3 см; нижнє – 2, 5 см; ліве – 3 см; праве – 1 см. Інтервал між рядками 1,5 см. Робота друкується в двох екземплярах.
3. Вимоги до змісту науково-дослідницьких робіт
1. На першій сторінці міститься інформація: назва роботи, ПІБ автора, місто, номер школи, клас.
2. Зміст. Міститься або на початку, або наприкінці великої за обсягом роботи. Для невеликих повідомлень (статті, тези) необхідності у змісті немає.
3. Передмова. Необов’язкова частина публікації, у якій оговорюються зовнішні передумови створення наукової праці.
4. Вступ. У цій частині автор уводить читача в коло проблем, визначає мету й стан проблеми на момент початку досліджень.
5. Огляд літератури. У розділі дається ретроспективний аналіз літературних джерел, вивчених дослідником. Необхідно звернути особливу увагу на правильність посилань на роботи авторів.
6. Основна частина. Ключова глава наукової праці. У біологічних та екологічних дослідженнях тут повинні бути відбиті такі розділи:
· Матеріал і методичка;
· Опис місця й умов дослідження;
· Основні результати дослідження;
· Узагальнення і висновки.
Цифрової матеріал у роботі подається у вигляді таблиць. Варто ретельно продумати їхню назву, пам’ятаючи про те, що кожна з назв повинна містити відповіді на питання «Що?», «Коли?», «Де?», «Відкіля?». Нумерація таблиць у роботі наскрізна.
Надзвичайно важливо не приписувати собі пріоритет тих відкриттів, що зроблені попередніми дослідниками, а навпаки, посилатися на відомі науці факти.
Висловлення, що не належать виконавцю роботи і не є загальноприйнятими, варто супроводжувати посиланнями на автора, якому вони належать. Посилання можуть бути подвійними. Це або цитата, або перефразування думки іншого автора своїми словами. В обох випадках після речення йде відповідне посилання. У біологічній літературі прийнято два основних варіанти. Звичайно пропонується такий запис: поміщене в дужки прізвище автора з роком виходу його публікації – (Іванов, 1997). Якщо необхідно послатися на декількох авторів, дотримуються хронологічного принципу – (Іванов, 1994, 1996; Петров, 1997; Іванов, 1999). Другий спосіб посилання на джерело – зазначена в квадратних дужках цифра, що позначає номер літературного джерела зі списку літератури, наприклад [1]. Коли наводиться дослівне висловлення, тоді після посилання вказується номер сторінки, з якої виписана цитата (2, С.76).
Висновки повинні відповідати тільки тому матеріалу, що вкладений у роботі, а також поставленим на початку дослідження задачам. Під час формулювання висновків дотримуються такого принципу: йти від часткових висновків до більш загальних і важливих. Небажано дублювати у висновках те, що вже було сказано в основному змісті.
7. Висновок узагальнює найбільш істотні положення роботи.
8. Перспективи дослідження. Цю частину роботи можна помістити і в кінці роботи.
9. Список літератури. У списку повинні бути всі літературні джерела, на які автор посилається у своїй публікації.
Основні принципи розміщення зведень про публікацію в списку літератури:
1) алфавітний принцип;
2) у публікаціях українською чи російською мовами містяться спочатку назви українських чи російських робіт, а потім іноземних;
3) якщо прізвища двох різних авторів збігаються, то звертають увагу на їхні ініціали, керуючись знову алфавітним принципом;
4) якщо в списку необхідно зазначити назви робіт одного автора, то їх розташовують у хронологічній послідовності;
5) якщо посилання в тексті позначають цифрами, взятими в дужки, то послідовність літературних джерел у списку літератури повинна відповідати порядку появи посилань у самій роботі.
10. Додатки. Виносяться допоміжні таблиці, графіки, додатковий текст і т. д. Часто від автора вимагають написання анотацій та реферату роботи. Анотація – коротка характеристика роботи з погляду змісту, призначення й інших особливостей. Вона повинна відповідати на запитання: «Про що йдеться в роботі?».
Реферат – викладення скороченого змісту роботи.
Заключний етап підготовки рукопису до друкування – авторське редагування. Рекомендується текст читати не менше разу через певні проміжки часу. У результаті цього помічаються й усуваються недоліки, пропущені при написанні першого варіанта. Будь-якому починаючому досліднику не заважає ознайомитися з літературою, де описується методика редагування тексту.
4. Правила оформлення дослідницької роботи
Робота оформляється за такими правилами:
Робота може бути виконана на комп’ютері. Основний текст набирається шрифтом Times New Roman Cyr; розмір 14; формули - Times New Roman Cyr,Symbol. Інтервал між рядками – 1,5. Рамка для написання тексту роботи: знизу – 20 мм, ліворуч 30 мм, зверху 20 мм, праворуч – 10 мм від краю. Кількість сторінок – не менше 30.
Робота починається з оформлення титульного листа, що вважається першою сторінкою. За титульною сторінкою розташовується «Зміст» (пишеться з лівої сторони, відступивши 5 значків від поля, заголовними буквами). «Зміст» вважається другою сторінкою, що ставиться у верхньому правому куті листа, після цифри крапка не ставиться. Після «Змісту» йде «Вступ» має бути не більше 2-3 сторінок.
Огляд літератури за обсягом не повинен перевищувати обсягу результатів дослідження. Посилання в тексті роботи на збірники, підручники, монографії варто позначати порядковим номером, що відповідає номеру в списку джерел літератури, і виділяти квадратними дужками. Якщо в тексті є посилання на автора, то перед прізвищем необхідно ставити ініціали. Наприклад: Н.П.Наумов наводить класифікацію звірів [13].
Матеріали і методи досліджень повинні відбивати кількісні характеристики зібраного матеріалу, проведених дослідів, місця збору матеріалу. Обов’язково вказуються методики, на підставі яких були проведені дослідження в природі, лабораторії і т.п.
Експериментальна частина: дані зводяться в таблиці, відбиваються в графіках, діаграмах, підтверджуються схемами, фотографіями і т. ін. Усі графічні зображення, карти, фотографії подаються під назвою «малюнок» із указівкою розділу і порядкового номера (наприклад, Мал. 3.1.).
Таблиця розміщається без розвороту на одному листі. Якщо таблиця велика і розміщується декількох сторінках, то на наступній сторінці пишеться «Продовження таблиці 3.1.». Там, де завершується таблиця, зазначається «Закінчення таблиці 3.1.». Слово «Таблиця» пишеться у верхньому правому куті. Нижче вказується назва таблиці.
Заголовки граф у таблиці повинні починатися с великих букв, підзаголовки – з маленьких. Якщо вони складають одне речення із заголовком граф; і з великої букви, якщо вони самостійні. Таблицю розміщають після першого згадування про неї в тексті.
Висновки повинні бути короткими і лаконічними, відбивати суть результатів і мету досліджень, не повинні бути громіздкими і незрозумілими. Вони позначаються пунктами 1; 2; 3 і т.д.
Додаток оформляється з нової сторінки і позначається заголовними буквами (наприклад, Додаток А). Заголовок пишеться маленькими буквами, над заголовком по середині рядка пишеться слово «Додаток». До складу Додатка входять малюнки, таблиці і т.п., що нумеруються в межах кожного Додатка (наприклад, мал. Д.І.2.).
Список використаної літератури необхідно складати згідно з державним стандартом у порядку появи у тексті (або в алфавітному порядку прізвищ. Перших авторів або заголовків, якщо авторів більше ніж 3).
Для книг вказується прізвище та ініціали укладачів (при кількості укладачів більше двох вказують лише першого), назву книги, місце видання, видавництво, рік видання. Для журнальних статей вказують: прізвище та ініціали укладачів, назву статті, назву журналу, рік видання, том, випуск, номер журналу. Номери сторінок, на яких надрукована стаття.
Книги: Бисько Н.А., Дудка И.А. Биология и культивирование съедобных грибов рода Вешанка – К, Наумова думка, 1987.
Статті з журналів: Кузнецова О.В., Зубарева И.Н., Федорова И.С. К проблеме искусственного выращивания съедобных базидиомицетов // Вісник Дніпропетровського університету. – 2001. – Т.9. – Вип. 1 – С.109-113.
Довідники: Справочник по охране окружающей среды / В.Г.Сахаев, В.Н. Щербицкий. – К.. Будівельник, 1986.
Електронні документи в internet: Национальная электронная библиотека (Електрон, ресурс) / Спосіб доступу: - URL: http//www.nnc. ru/sources/indekx/html. – Заголовок з екрану.
Наукова робота обов’язково підлягає оцінці відповідними фахівцями (досвідченим вчителем, науковцем, спеціалістом певної галузі).
Разом з роботою учасники конкурсу-захисту подають тези цієї роботи, оформлені на 1 сторінці та звірену довідку наукового керівника, що підтверджує авторство, достовірність наведених результатів та можливість опублікування.
Тези мають бути надруковані на білому папері через 1,5 інтервали. В рамці 16,5 х 25,5, поле ліворуч листа – 2,5 см. Слід користуватися чорною стрічкою середньої жирності, формули та позначення вписувати чорною тушшю.
Перед основним текстом зазначається : назва повідомлення; ініціали та прізвище автора, назва територіального відділення МАН; базового позашкільного закладу; назва навчального закладу; клас; місто.
Текст містить інформацію у такій послідовності:
- об’єкт дослідження;
- мета роботи;
- методи дослідження та використані прилади;
- результати дослідження та їх новизна;
- рекомендації щодо використання результатів роботи;
- галузь застосування;
- економічна ефективність;
- значущість роботи та висновки.
Тези роботи подаються у друкованому вигляді та обов’язково на електронних носіях – дискета, текст обсягом 1 сторінка форматом А-4, набраному шрифтом Times New Roman розміром 14 р. з полуторним міжрядковим інтервалом. Всі поля за винятком нижнього, - 25 мм.
Роботи і тези повинні бути виконані державною мовою.
На захист готують доповідь, яка повинна висвітлювати всі основні моменти роботи й займати не більше 7 хв. Підготовка до доповідв складається з таких етапів: написання чернетки доповіді, обсягом 3-4 сторінки; підготовка чернеток демонстраційних матеріалів і опрацювання частин доповіді, присвячених коментарям до них;
- опрацювання доповіді з науковим керівником;
- вивчення доповіді на пам’ять;
- остаточне опрацювання доповіді з науковим керівником для корегування мови та поведінки.
Як правило, доповідь складається з трьох чітко відокремлених частин: вступної частини (1,5-2,0 хв.), аналізу даних (3,5-4,0 хв.)і висновки )1,0-2,0 хв.).
Вступна частина містить усю інформацію, необхідну для розуміння роботи. Вона складається з таких частин:
- вступ і стан вивченості проблеми (3-4 речення);
- мета й завдання роботи (3-4 речення);
- місце проведення, матеріали та методика дослідження (2-4 речення).
Завершується вступна частина доповіді реченням на зразок «Отже, перейдемо до розгляду отриманих даних».
В основній частині доповіді потрібно зосереджувати уваги лише на ключових моментах матеріалу, які дозволяють чітко уявити обсяг проведених досліджень, їх найцікавіші результати. Під час аналізу отриманих даних рекомендується активно використовувати демонстраційні матеріали. Подробиці вдоповіді дозволяється опускати.
Рекомендований обсяг демонстраційних матеріалів для конкурсної роботи – 2-5 аркушів формату А4 з необхідною кількістю табличного матеріалу, графіків і діаграм. Крім того, ми захисті бажано демонструвати зразки об’єктів дослідження, фотоматеріали, що полегшать формування цілісного уявлення про роботу. Усі демонстраційні матеріали повинні бути акуратно та грамотно оформлені. Кожному елементу демонстраційних матеріалів повинна бути приділена увага в доповіді.
Під час захисту указку тримають у правій руці, поведінки повинна бути стриманою, одяг акуратним, мова чітка, грамотна, виступ ясно поділеним на окремі частини паузами.
Текст не повинен бути зазубреним, і водночас не потрібно зачитувати окремі речення з нотаток. Треба вільно користуватись даними, поданими в демонстраційному матеріалі.
Відповідати на запитання треба лаконічно, по суті. Відповіді на запитання не повинні перетворюватись на довготривалі тиради, у яуих учень намагається продемонструвати всю свою ерудицію або ж вдруге повторити тільки-но закінчену доповідь.
