Комунальний заклад "Тернівський ліцей №7 Тернівської міської ради Дніпропетровської області"

 





Інформація для батьків

 ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ
  • Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
  • Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
  • Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
  • Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 155 Сімейного кодексу України

Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Батьки зобов'язані поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Стаття 150, 152 Сімейного кодексу України

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – 
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - 
тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 184 Кодексу України про Адміністративні правопорушення

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 166 Кримінального Кодексу України

Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

Стаття 1178 Цивільного кодексу України

Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

 
 

 

 
 
 ЗВЕРНЕННЯ НАЧАЛЬНИКА  ГУ :
Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам'ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих!
Начальник ГУ Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області       полковник служби цивільного захисту                                         В.М. Киба

 

 
 
 
  
Як визначити, чи готова дитина до навчання у школі?
 
Проблема готовності дитини до шкільного навчання психологами та педагогами  розглядається з різних аспектів.Батьки традиційно зводять цю проблему до оволодіння  дитиною певними знаннями, уміннями та навичками (закладання певного обсягу знань з математики, вміння читати, писати друковані літери, мати елементарний лексичний запас з іноземної мови тощо) і майже ніколи не розглядають її комплексно, як розвиток інтелектуальної (розумової),  емоційно-вольової, мотиваційної, комунікативної сфери особистості.
Орієнтиром у розумінні й визначенні рівня готовності вашої дитини до навчання може бути карта - характеристика готовності, яку розроблено психологами О. Проскурою та Р. Овчаровою. У ній закладено три рівні готовності (високий, середній, низький), подано характеристику кожного рівня за основними параметрами шкільної зрілості:
  •  - психологічна та соціальна готовність;
  •  - розвиток шкільно-значущих психофізіологічних функцій;
  •  - розвиток пізнавальної діяльності;
  •  - стан здоров’я;
  •  - готовність батьків (що, на нашу думку, відіграє не останню роль).
Карта – характеристикаготовності дитини до шкільного навчання
 
І. Психологічна та соціальна готовність до школи. (Обведіть номер позиції, яка відповідає  рівню готовності вашої дитини).
 А. Бажання вчитись у школі.
1.     Дитина бажає вчитися.
2.     Особливого бажання вчитися не має.
3.     Вчитися не хоче.
Б. Навчальна мотивація.
1.     Усвідомлює важливість та необхідність навчання, власна мета навчання  набуває самостійної привабливості.
2.     Власна мета навчання не усвідомлюється, приваблює лише зовнішній бік  навчання.
3.     Мета навчання не усвідомлюється, нічого привабливого в школі дитина не  бачить.   
В. Уміння спілкуватися та адекватно поводитися й реагувати на ситуацію.
1.     Дитина легко вступає у контакт, правильно сприймає ситуацію, діє відповідно.
2.     Контакт та спілкування ускладнені, реакція на ситуації не завжди правильна.
3.     Важко вступає в контакт, має ускладнення у спілкуванні, в розумінні ситуації.  
Г. Організованість поведінки.
1.     Поведінка організована.
2.     Недостатньо організована.
3.     Поведінка неорганізована.
 
II. Розвиток шкільно-значущих психофізіологічних функцій
А. Фонематичний слух:
1.      Порушень у фонематичній (звуковій) будові мовлення немає, мовлення правильне, чітке.
2.     У вимові звуків є окремі вади (потрібна допомога логопеда).
3.     У вимові звуків переважають порушення ( обов’язкові заняття з логопедом). 
Б. Дрібні м’язи руки.
1.     Рука розвинена добре, дитина впевнено володіє олівцем та ножицями.
2.     Рука розвинена недостатньо, є напруження під час роботи олівцем та ножицями.
3.     Рука розвинена погано.
В. Просторова орієнтація, координація рухів.
1.     Дитина достатньо добре орієнтується у просторі, рухлива, рухи скоординовані.
2.     Є окремі ознаки недорозвиненості орієнтації у просторі та координації рухів.
3.     Орієнтація у просторі та координація погано розвинені, дитина малорухлива, незграбна. 
 
 II. Розвиток пізнавальної діяльності Інтелектуальна готовність - це оволодіння найпростішими формами мислення (поняттями, судженнями); розумовими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням); вона забезпечується розвитком допитливості, ініціативи, самостійності; формуванням умінь і навичок навчальної діяльності (планувати роботу, працювати в певному темпі).
А. Рівень обізнаності.
1.    Уявлення дитини про світ достатньо розвинене та конкретне. Дитина може розповісти про свою країну, місто, пори року, про рослини та  тварини.
2.    Уявлення обмежене безпосереднім оточенням.
3.    Знання навіть про безпосередньо навколишній світ обмежені, безсистемні.         
Б. Розвиток мовлення.
1.    Мовлення виразне, граматично правильне.
2.    Дитина має ускладнення у підборі слів, у передачі власних думок, мовлення недостатньо виразне.
3.    Відповіді односкладні, у мовленні багато помилок, речення не      закінчуються, слова треба "витягувати" з дитини. 
В. Пізнавальна активність та самостійність.
1.     Дитина активна, завдання виконує з інтересом, не потребує додаткових  зовнішніх стимулів.
2.    Недостатньо активна і самостійна, коло інтересів вузьке, потребує додаткових стимулів.
3.     Під час виконання завдань необхідна постійна додаткова стимуляція;    інтересу до навколишнього світу не виявляє, рівень активності й    самостійності низький.
Г.  Сформованість  інтелектуальних умінь  (аналіз,  порівняння, узагальнення, бачення закономірностей тощо).
1.     Дитина може визначати зміст ( навіть глибинний), аналізує, узагальнює, бачить і усвідомлює при порівнянні предметів і явищ відмінності, встановлює закономірні зв’язки.
2.    Завдання, що вимагають визначених умінь, виконує зі стимулюючою допомогою дорослого.
3.     Під час завдань дитина потребує навчальної допомоги і підказки, сприймає важко, самостійного переносу засвоєних засобів діяльності на виконання схожих завдань немає.
Д. Контроль діяльності.
1.     Вміє зіставити результати діяльності з визначеною метою.
2.     Самостійно дитина не може побачити відповідність результату і меті.
3.     Результати діяльності зовсім не відповідають меті, що була поставлена. Але дитина цього не бачить.
Е. Темп діяльності.
1.     Відповідає вимогам вікової групи: вкладається у визначений час.
2.     Нижчий за середні показники для певної групи.
3.     Набагато нижчий від визначеного ліміту. Виконується менше третини  обсягу.
Увага! Якщо в певних параметрах ви визначили рівень дитини на позиції 2 чи 3, вам необхідно:
1. Якомога раніше звернутися за спеціальною допомогою до психолога чи вчителя.
2.Знайти фахівця ( вчителя ), краще психолога, який би професійно визначив рівень готовності вашої дитини до школи (саме в тому параметрі, де є відставання).
3.  Включити дитину в систематичну підготовку до школи (відвідування логопедичних занять, класів підготовки, центрів чи курсів психологічної адаптації до школи, які діють при всіх приватних закладах освіти, звернутися за індивідуальними консультаціями до вчителя, психолога). Самому зайнятися цим, керуючись спеціальною літературою.
4.Не звинувачувати дитину, не залякувати її шкільним майбутнім, а переглянути і скорегувати ті умови, в яких виховується дитина, можливо, щось змінити у вашому спілкуванні з дитиною в родині.

 


1
2
3